Методична робота

      Методична робота – це цілісна система взаємозв’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі роботи вчителів.

    У нашій школі вона спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя; збагачення розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, досягнення оптимальних результатів освіти; виховання і розвиток особистості.

  Основними складовими  роботи школи є такі напрями і аспекти як: методична робота, система навчання, система виховання.

Мета науково - методичної роботи

     Навчання і розвиток педагогічних кадрів; вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду; створення власних методичних розробок для урізноманітнення та покращення навчально – виховного процесу.

Завдання

·         Опанування  методологічними й теоретичними основами викладання в школі І і ІІ ступеня, сучасними досягненнями психолого – педагогічної науки;

·         вивчення та використання на практиці передового педагогічного досвіду вчителів;

·         розвиток ініціативи і творчості, новаторських пошуків педагогів;

·         активізація творчих здібностей вчителів;

·         створення необхідних умов для підвищення ідейно – теоретичного рівня та кваліфікації педагогічних працівників;

·         сприяння вивільненню часу вчителя для творчості: «Вільний час учителя – це корінь, який живить джерела педагогічної творчості» (В. Сухомлинський)

·         сприяння творчому використанню в практиці навчально – виховної роботи найцінніших теоретично – практичних здобутків вчителів новаторів;

·         забезпечення умов для безперервності освіти шляхом впровадження дистанційного навчання;

·         вдосконалення системи стимулювання творчо працюючих учителів.

Функції методичної роботи:

Форми організації методичної роботи:

            Провідною формою організації науково – методичної роботи є методичні об’єднання вчителів, робота яких сприяє створенню умов для удосконалення педагогічної майстерності вчителя.

       Методичні об’єднання перебувають ніби у фокусі, в якому збігаються «промені» всіх інших форм підвищення кваліфікації: самоосвіта, наставництво, семінари, конференції.

Напрямки роботи МО:

·         організація безперервного підвищення науково-теоретичної та методико-технологічної компетентності фахівців;

·         розробка внутрішніх освітніх стандартів;

·         проведення внутрішньої атестації співробітників;

·         відбір підручників та методичної літератури;

·         організація позакласної роботи з предмета, в тому числі олімпіад, конкурсів, предметних тижнів, свят тощо.

Функції МО:

• Робота МО організовується на основі плану роботи школи, рекомендацій рай методкабінетів, методичної теми, прийнятої до розробки педагогічним колективом, з урахуванням індивідуальних планів професійної самоосвіти вчителів;
• МО вчителів здійснює свою діяльність в різних формах, зокрема на засіданнях, де аналізується або приймається до уваги рішення задач;
• МО вчителів може організувати семінарські заняття, цикл відкритих уроків із заданої і визначеної тематики;
• Одним з функціональних обов’язків МО є розробка системи позакласної роботи з предмету, визначення її напрямку, ідеї.
• Саме завдяки розподілу функцій внутрішкільного контролю між адміністрацією та МО  склалася система творчої діяльності педагога. Результатом такої діяльності стали цікаві надбання з питань упровадження та використання комп’ютерної підтримки уроків різних напрямків, реалізації завдань особистісно-зорієнтованого навчання.
• В школі створена атмосфера доброзичливості, без напруження, підвищується розумова та творча активність, здатність до пошуку. Вчителі й учні активні співучасники творчого процесу.

Реалізація функцій управління системою

науково-методичної роботи школи.

Планування – визначення мети, складання плану роботи різних ланок.

Організації – організація виконання річного плану, організація виконання плану керівництва і контролю.

Діагностична – вивчення якості викладання предметів. Діагностування, узагальнення результатів досліджень.

Прогностична – планування, моделювання, проектування, управління упровадженням нових ресурсів, проведення теоретичних семінарів.

Моделююча – вивчення досвіду роботи інших колективів, педагогічні зустрічі, участь та проведення семінарів, участь у педагогічних експериментах.

Компенсаторна – забезпечення педагогів інформацією.

Відновлювальна – організація самоосвіти, участь  в курсах перепідготовки, педагогічні лекторії.

Коригуюча – використання досліджень, психологічна робота, пошук нових форм та методів роботи.

Координуюча – циклограми роботи, раціональне обєднання всіх видів діяльності.

Пропагандистська– інформування та агітація за впровадження досвіду роботи, створення відеотеки педмайстерності, участь у виставках, семінарах, випуск друкованої продукції.

Контрольно – інформаційна – аналіз кількісних та якісних змін, що відбуваються в діючій системі, здійснення зворотного зв’язку.